Богдан СЛЮЩИНСЬКИЙ
ВЕСНА ПРИЙШЛА
Весна
розквітла в мамині саду,
Схилили долу
віти вишні,
Порозпускались
просто на виду
Дерев веселих
квіти пишні.
Вже чути
ніжних жайворонків спів,
Вже сонце
заглядає в хату,
Спішать селяни
до своїх полів
Й дідусь вже
розібрав загату.
Весні радіють
всі-усі завжди,
Її святково
зустрічають,
Тепер вже
кажуть холоду не жди,
Нехай морози
спочивають.
Весна прийшла.
ПАМ’ЯТЬ
Червоні маки
проростають,
Де кров
козацька в полі є,
Над ними
хмарками злітають
Всі душі тих,
хто не встає.
Червоні маки
як пошана,
Тим, хто в бою
з життя пішов,
Як безкінечна
пам’ять й рана
Від втрати
тих, хто не прийшов.
Червоні маки
вічна згадка
Про болісні
людські чуття,
Сини, щоби
дійшли до батька
А війни – лиш
у забуття.