Богдан СЛЮЩИНСКИЙ
МИРНЕ НЕБО
Як хочеться дивитись в небо,
Де сонце всміхнене блищить,
Між хмарами собі мигтить
І гріє-гріє, бо так треба.
Колись воно таки зійде:
Засвітить ніжно наді мною
І мир повільною ходою
До хат людських з теплом ввійде.
Розквітнуть в чистім полі квіти,
Ховаючи гранат рови,
Загинуть люті норови
І звеселіють ураз діти.
Пісні веселі зазвучать
В гаях, долинах, чистім полі,
Немов передвісник тої долі,
Якій нас ще з дитинства вчать.
Життя усміхнене веселе
Повернеться до нас з теплом,
Поділиться своїм добром
В містах великих і у селах.
Скоріше мирний день іди…