Віра СИЛЬЧЕНКО
ПРИХІД ВЕСНИ
Крига скресла. Звільнилися ріки від льоду,
Оживає природа, цвіте первоцвіт.
Час летить, ні на мить не збавляючи ходу,
Добавляючи людству сивин нових літ.
Ми чекаєм весну, вже проснулись дерева,
Сік у стовбурах стрімко полинув уверх.
І співає над морем так радісно мева*,
І дошлюбного танцю готується стерх.
Просипайся, любове, зустрінем з тобою
Привітання весни незрівняну цю мить,
Бо хвилюється кров в моїх венах до болю,
В серці ніжно мелодія щастя бринить.
Хай бринить, розквітають сади білим цвітом,
І тепло прожене хуртовини зими.
З нетерпінням чекаємо зустрічі з літом,
І зневір’я розвіються в полі дими!
*Мева – чайка.