Таисия ЕРМАКОВА
РІЗДВ’ЯНИЙ ПОДИХ
МОРОЗНИЙ ВЕЧІР ЗОРІ ЗАСВІТИВ,
ПОСТАВИВ МІСЯЦЬ НЕБО СТОРОЖИТИ,
А САМ У ХАТУ ТЕПЛУ ЗАЛЕТІВ
ЗУСТРІТЬ РІЗДВО ТА ТРОХИ ВІДПОЧИТИ.
ВЖЕ НА СТОЛІ ПОСТАВЛЕНА КУТЯ,
ЧЕКАЄ СТРАВИ ВИШИТИЙ РУШНИК.
ПОСЕРЕДИНІ СТОЛУ ВСЕ ЖИТТЯ
ЗАЙМАЛИ МІСЦЕ САЛО ТА ЧАСНИК!
ДУХМ’ЯНИЙ ХЛІБ, ЯК ВСЬОМУ ГОЛОВА,
ПОКЛИЧЕ ШИНКУ, КАШУ Й ХОЛОДЕЦЬ.
ГОСПОДАР НОВІ ЧОБОТИ ВЗУВА,
ПОПРАВИТЬ ВУСА ДРІБНИЙ ГРЕБІНЕЦЬ.
ПАХНУТЬ ЛЮБИСТКОМ БІЛІ СОРОЧКИ,
В НИХ ВСЯ РОДИНА СЯДЕ ЗА СТОЛОМ
І БУДУТЬ ДОВГО ПЛАКАТИ СВІЧКИ,
А ВІТЕР БУДЕ ВІЯТИСЬ СЕЛОМ.
І КОЖНА ХАТА ДИХАЄ ДОБРОМ,
ЧЕКА СВОЇ КОЛЯДКИ І ГОСТЕЙ.
ЧУМАЦЬКИМ ШЛЯХОМ З БОЖИМ ПИРОГОМ
ІДЕ РІЗДВО ІЗ НЕБА ДО ЛЮДЕЙ!