Богдан СЛЮЩИНСКИЙ
ГРИМЛЯТЬ ОКОЛИЦІ ВІЙНОЮ
(Із збірки
віршів «Зорепад»)
Зима,
зима, сніги біліють,
Мороз тріщить, зірниці тліють,
Ховають
хмари неба синь,
На
серці біль, в душі полинь.
Гримлять
околиці навколо,
Мовчить
Земля й зітхає кволо,
Смертельний
дощ війни прийшов,
А
мирний час кудись пішов. ..
Весни
чекаю громовиці,
Щоб
зорі блимали в криниці,
Щоб
жайвір у садах дзвенів,
Щоб
казку ліс нам шепотів.
МЕНІ
ПРИСНИВСЯ СОН
Мені приснився гарний сон,
Що нібито війна кінчилась,
Що вкрився цвітом полігон,
І зірка миру засвітилась.
Мені приснився птахів спів,
Який лунав по всьому світу,
А людство полишило гнів
Й Христа дотрималось завіту.
Мені приснився сон життя,
Де всі без болю, у любові,,
Де злагода і майбуття
Мандрують разом в добрій змові.
Як хочеться мені, щоб сон
Такий ніколи не кінчався,
Щоб сонце сяяло з вікон
І день щоб з миром повінчався.