Сайт «Азовье» создан с целью популяризации литературы, поддержки творчества мариупольских авторов.
Присылайте свои произведения на нашу почту:
harakozpr@gmail.com

ХАЙ СВІТИТЬ СОНЦЕ. МОКРІЄ ДЕНЬ.

 НАСТУПИЛ ПОСЛЕДНИЙ ЗИМНИЙ МЕСЯЦ…



Богдан СЛЮЩИНСКИЙ

 ХАЙ СВІТИТЬ СОНЦЕ

 

Важкі холодні хмари всю даль заполонили,

Сховали чисте небо і сонце затулили,

Похнюплені дерева сумненько віти клонять,

Схиляються до мене і тихо бога молять.

 

Відкрив щоб небо синє і розігнав злі хмари,

Щоб знову в надвечір’я з’явилися Стожари,

Щоб промені злотисті по гілочках стрибали,

І пісні голосисті людей земних вітали.

 

Щоб  радісно всміхнулось життя убоге наше,

Щоб щастя заблищало й співали люди радше:

Яка земля чудова, життя яке прекрасне

Як щиро світить сонце і хай воно не гасне!..

 

МОКРІЄ ДЕНЬ

 

Мокріє день, сльозиться неба синь,

Сумує під вікном стара калина,

Навколо сіро, оком де не кинь

Усюди втомлена і зимна днина.

 

Холодні краплі б’ють в моє вікно,

Спітніле скло ховає даль пісенну,

І думи, що болять мені давно

Немов заполонили всю вселену.

 

Мокріє день. Душа мені болить,

Немов чогось незнаного чекає,

Стривожений струмок кудись біжить:

Тепла, напевне, зморений шукає…

 

Я також жду тепла, і жду весни,

Проміння сонця жду, до нього лину,

І мрію, щоби мирні снились сни,

Щоб полишили вороги Вкраїну.

 

Архив: