ВІРА
СІЛЬЧЕНКО
ДОЩИК
Теплий дощик припустив,
Огородину полив.
Засіяла вся травичка,
Гарбузів веселі личка,
А зраділі кавуни
Від такої дивини
У танок пустились,
Аж до ночі веселились.
Дякували всі дощу –
Напилися досхочу!
ВЕСЕЛИЙ ПРОМІНЕЦЬ
Ніби веретенце, промінець прудкий
Зазирнув в віконце, веселий і живий.
І побіг по хаті, на порозі став,
Що робити далі –
зовсім він не знав.
На підлозі хлопчик, від сліз мокрі щічки,
Бо не може киці
взути черевички.
Промінець підкрався до малого тихо,
На руки забрався: «Та хіба це лихо? –
Він сказав малому,
– Зараз витри щічки,
Хіба носять кицьки красні черевички?
Ось давай з тобою будемо ми грати,
Ти мене, маленький будеш доганяти».
Промінець до долу весело стрибнув,
Засміявся хлопчик, за лихо забув.