Анатолий ШЕВЧЕНКО
ЗОРЯНИЙ
ЧАС
Відкрий очі, народу мій любий.
Де та доля, та слава, та честь?
Я з роками вже став сивочубий,
Домовину готую та хрест…
Та невже не побачу країну
Ту, яку заповів нам Тарас,
І як води Дніпра мирно линуть –
Відраховують зоряний час?
Мій народе, розплющ свої очі,
Подивись хто стоїть у керма.
Сльози ллє Україна щоночі,
Бо майбутнього в неї нема…
Чути слово не наше – “ординське”.
Рідну мову співучу псують.
Дітям кажуть, що це українське.
На традиції наші плюють…
Скільки це все безглуздя терпіти?
Нудить вже від заморських панів.
Ми ж всі згинемо! Нащо сидіти?
Де нащадки славетних синів?