Віктор ФЕДОРОВ
МАРІУПОЛЮ
Багряніють світанки над морем,
У серпанок вдягнулась блакить,
Місто з вічністю в мріях говоре,
В майбуття, мов на крилах, летить.
Маріуполь у величі праці
Зустрічає народжений день,
Ллються ріки киплячої криці
Під акорди зіркових пісень.
Промінь сонця купається в хвилях,
Розсипає у квітах красу,
І бульвари, немов на весіллі,
Світлий настрій і радість несуть.
Діти різних народів зустрілись
І знайшли тут свій дім і тепло,
Крізь віки зберегли свою гідність
І єднання святе джерело.
З рідним містом сплелись наші долі,
Ми даруєм йому кожну мить,
Клекіт років рахують зозулі
І любов в кожнім серці бринить.