Світлана ІВАЩЕНКО
СТЕЖИНКА
Відведи мене стежинка
У країну кольорову,
Де проміння навіть взимку
Всім дарує насолоду.
Відведи мене, будь ласка,
В ті краї, де пісня лине,
Де життя неначе казка,
А кохання серце гріє.
Відведи мене, благаю,
В ті краї, де квітнуть квіти,
Де негоди не буває,
Та війни не бачуть діти.
Відведи мене стежинка
До великого кохання,
Де у небі кожна зірка
Наші здійснює бажання.
У країну кольорову,
Де проміння навіть взимку
Всім дарує насолоду.
Відведи мене, будь ласка,
В ті краї, де пісня лине,
Де життя неначе казка,
А кохання серце гріє.
Відведи мене, благаю,
В ті краї, де квітнуть квіти,
Де негоди не буває,
Та війни не бачуть діти.
Відведи мене стежинка
До великого кохання,
Де у небі кожна зірка
Наші здійснює бажання.
ЧТО Ж ТЫ, МАЙ...
Что ж ты, май, такой
холодный,
Где ты солнце потерял?
Ты то сам от непогоды
Постоянной не устал?
Что случилось?
Непонятно...
Каждый день идут
дожди.
Ты, пожалуйста, все
внятно
И подробно объясни.
Тут рукой подать до
лета,
Всем охота загорать.
Что ты думаешь об этом
И чего нам дальше
ждать?
Что случилось?
Расскажи мне.
Почему ты стал такой?
Может, кто тебя
обидел...
Кто нарушил твой
покой?
А, вообще-то, май, ты
знаешь,
Бог всегда учил прощать.
Скоро лето, понимаешь?
Обещай, не подкачать!